високий


високий
yüksek

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні …   Український тлумачний словник

  • високий — I 1) (на зріст більший від звичайної, середньої людини), височезний, височенний, рослий, росла[я]вий, довгий, довжезний, довженний, довжелезний; довгов язий, довготелесий, (високий, незграбний і худий) 2) (який має велику відстань знизу догори),… …   Словник синонімів української мови

  • високий — [виесо/кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і …   Орфоепічний словник української мови

  • Високий — іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • високий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • амуд — Високий стіл поблизу Арон Га кодеша, біля якого ведеться служба у єврейській синагозі. Інколи вживається термін аналой …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • хрест виносний — Високий ручний хрест, який виносять під час урочистих процесій …   Словник церковно-обрядової термінології

  • пульт — високий стіл для писання, конторка [V] …   Толковый украинский словарь

  • довготелесий — високий, худий, незграбний, довгий …   Словник синонімів української мови

  • круча — (високий стрімкий берег), урвище, стрімчак, бескет, крутояр, крутосхил, крутизна, облаз, крутобережжя …   Словник синонімів української мови

  • дронґаль — високий ростом (на хлопців) …   Лемківський Словничок